Головна » Статті » Мої статті

Творчий звіт

 

Усе життя є навчання, і кожен

в ній учитель і вічний учень.

Абрам Маслоу

Мені, як учителеві, дуже близька думка про те, що школа для дітей це не підготовка до життя, це саме життя. Тому дуже важливо допомогти дітям відчути ритм життя, відчути радість діяльності, знання, відкриття, знайти і пройти шлях до успіху - в цьому я бачу призначення педагога.

Проблема над якою я працюю: "Створення умов для формування соціально активних учнів, через прийоми проблемного навчання на уроках географії і економіки".

У своїй діяльності я прагну до рішення наступних завдань :

  1.     розвиток інформаційно-операційної сфери особистості;
  2.     розвиток психомоторних процесів: логічного, критичного і творчого мислення, мови, уваги, пам'яті, уяви через здійснення творчої діяльності і використання проблемного, частково-пошукового, дослідницького методів навчання;
  3.     формування потребностно-мотиваційної сфери особи через дію на емоції, виховання вольових якостей і ціннісних орієнтирів;
  4.     формування вміння відповідати на нестандартні питання;
  5.     виявлення знань необхідних на уроках географії в суміжних науках: хімії, біології, екології і економіці;
  6.     розвиток аналітичного мислення учнів.

Моя діяльність ґрунтується на принципах особисто орієнтованого навчання, що реалізовується в засобах індивідуалізації змісту, форм, методів і педагогічних засобів досягнення цілей навчання, переведення процесу розвитку учнів в режим самоорганізації і саморозвитку.

Моя професійна діяльність спрямована на прищеплення інтересу учнів до знань і активізації пізнавальної діяльності через різноманітні методи і форми організації навчання, за допомогою включення їх в активну пізнавальну діяльність.

На своїх уроках я користуюся наступною формулою засвоєння матеріалу : сприйняти - осмислити - запам'ятати - застосувати - перевірити результат. З неї нічого не можна виключити і недоцільно розривати етапи засвоєння в часі, тому що вони взаємозв'язані: сприйняття супроводжується осмисленням, осмислення - запам'ятовуванням, осмислення і запам'ятовування розширюються, поглиблюються і закріплюються в процесі самостійного застосування і перевірки на практиці. І якщо порушити цей закон засвоєння знань, то гарної якості знань вже не домогтися. Не можна діяльність учнів на уроці зводити лише до сприйняття готових знань, що викладаються учителем.

ЯкірЯкір Одним з факторів підвищення педагогічної ефективності уроку є міжпредметні зв’язки, що забезпечують систематичний взаємозв’язок у викладанні шкільних дисциплін. Знання учня середньої школи мають бути не якимось “предметним уламком”, а цілісною інформацією про навколишній світ. Сучасний етап розвитку науки характеризується взаємопроникненням одних галузей науки в інші, тому формування загальної системи знань учнів про реальний світ – одна з основних функцій міжпредметних зв’язків.

Міжпредметні зв’язки спонукають учителя до пошуку методів, які вимагають взаємодію вчителів різних предметів.

Міжпредметна компетентність як інтегрований результат індивідуальної діяльності учнів формується на основі опанування змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами з різних галузей знань і опирається на такі основні напрямки міжнаукової взаємодії:

  •     комплексне вивчення різними науками одного й того ж об’єкта;
  •     застосування різними науками одних і тих же теорій і законів для вивчення різних об’єктів;
  •     використання методів однієї науки для вивчення різних об’єктів в інших науках.

Правильне встановлення міжпредметних зв’язків і вміле їх використання позитивно впливає на формування системи знань учнів про природу, на засвоєння ними загально-біологічних і природничо-наукових понять. Встановлення міжпредметних зв’язків активізує процес навчання географії, розвиває пізнавальний інтерес учнів до предмету.

Вміло використані зв’язки географії з фізикою, хімією, математикою, біологією сприяють в навчанні географії ряду функцій:

  •     методологічної ;
  •     навчальної;
  •     розвиваючої;
  •     виховної;
  •     конструктивної.

Засоби реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення шкільного курсу географії можуть бути різноманітні: постановка проблемних запитань, для рішення яких необхідне використання знань з різних предметів (запитання “де?”,”чому?”. ”як пояснити?”, та інші піднімають пізнавальну активність учнів на пошуковий рівень встановлення міжпредметних зв’язків); створення міжпредметної проблемної ситуації за допомогою серій проблемних запитань; домашнє завдання міжпредметного характеру, зокрема підготовка повідомлень на уроці, написання рефератів, розв’язання міжпредметних задач, виготовлення оригінальних наочних посібників (схем, діаграм, презентацій,узагальнюючих таблиць, плакатів, карт та інше), які потребують від учнів знання матеріалу інших предметів.

Міжпредметні зв’язки спонукають учителя до пошуку методів, які вимагають взаємодії вчителів різних предметів. Формуванню природничих, соціальних, полікультурних, комунікативних, міжпредметних компетентностей сприяє проведення інтегрованих уроків. Інтеграція окремих предметів дозволяє найбільш повно проілюструвати єдність усього сущого, у якому жива й нежива природа, життя і творчість людини, суспільство і культура взаємопов’язані. Форми проведення уроків можуть бути різними: урок – диспут, урок – семінар, урок – конференція, урок – екскурсія тощо.

Досвід викладання предмета дозволяє мені сказати, що набагато підвищує ефективність уроку і викликає великий інтерес в учнів до навчання використання на уроці стандартного і мультимедійного підручника(використання комп'ютерних презентацій), оскільки це:

  •     робить процес пояснення нового матеріалу наочним;
  •     показує явища, що вивчаються, в розвитку;
  •     сприяє формуванню аналітичних здібностей;
  •     здійснює зв'язки між учбовими предметами.

Актуальною є так само і проектна діяльність учнів. У рамках роботи над проектами розробляються:

  •     реферати;
  •     доповіді;
  •     комп'ютерні презентації;
  •     книжки-розкладачки.

Я вважаю, що це дозволяє реалізувати багато завдань сучасної географічної освіти. У процесі навчально-дослідницької діяльності учні розвивають пізнавальну активність, творче мислення, залучаються до вирішення проблемних питань, використовуючи різні джерела, знаходять зв'язок між минулими і справжніми подіями.

Як і інші педагоги, я також активно шукала шляхи, стимулювання самостійності і саморозвитку учнів у рамках оптимізації навчального процесу. Здійсненню цієї мети, на мій погляд, служить викладання географії і економіки в системі розвиваючого навчання, оскільки провідним методологічним принципом його є не пасивне сприйняття інформації, а дослідження тієї або іншої проблеми, що стоїть, з різних точок зору. У зв'язку з цим при вивченні тем, які дають можливість учневі виявити свій талант у пошуках необхідної інформації використовуючи при цьому підручник, географічний атлас і додаткову учбову і пізнавальну літературу на уроках я створюю різні по кількості учнів групи, кожна група, маючи конкретні завдання, певний час на його підготовку вчиться максимально швидко, використовуючи при цьому усі свої можливості вивчити матеріал і дати звіт про вивчену проблему перед однокласниками.

Підходи до обробки тексту даю завжди різні, залежно від цілей і завдань, поставлених на уроці, на основі педагогічної техніки "Мудрі сови".

Якір “Ази роботи над текстом”

    Знайдіть в тексті основні і нові поняття, запишіть їх в алфавітному порядку.

“ Що, не чекали?”

    Виберіть з тексту таку інформацію, яка є для вас несподіваною, оскільки суперечить вашим очікуваннями первинним представленням.

ЯкірЯкір “Ти вже знаєш останні новини?”

    Запишіть ту інформацію, яка є для вас новою.

“Головна життєва мудрість”

    Постарайтеся виразити основну думку розділів тексту однією фразою.

“Відоме і невідоме”

    Знайдіть в тексті ту інформацію, яка є для вас відомою і ту, яка раніше була невідома.

“Повчальний висновок”

    Чи можна зробити з прочитаного такі висновки, які були б значущі для майбутньої діяльності і життя?

    Важливі теми для обговорення.

Суть описуваної системи полягає в тому, що увесь процес навчання спрямований на активне отримання знань, залучення до творчості, виховання соціально значущих якостей особистості. У своїй діяльності по навчанню учнів географії і економіки в умовах сучасного життя нашого суспільства, я спираюся на проблемний виклад матеріалу і виділяю наступні етапи:

Практичне використання методики проблемного навчання в курсі географії включає декілька етапів.

1.Розробка проблемних питань.

З досвіду роботи виходить, що проблемне питання має бути:

- складним, зв'язаним з протиріччями;

- захоплюючим, але відповідним логіці науки;

- містким, здатним охопити широкий круг питань;

- що створює утруднення, необхідні для проблемної ситуації.

2. Переведення проблемного питання в проблемну ситуацію здійснюється:

- через поглиблення проблемного питання;

- через пошук різних граней його рішення;

- через зіставлення різних варіантів відповідей.

3. Форми рішення проблемних ситуацій :

- дискусія;

- наукова суперечка;

- проблемна лекція;

- проблемні завдання;

- завдання дослідницького характеру;

- історичні документи, тексти, матеріали з проблемною спрямованістю.

4. Визначення чинників створення проблемних ситуацій :

- рівень розвитку учнів;

- характер історичного матеріалу;

- педагогічні цілі;

- творчі і пізнавальні здібності учнів, їх інтереси і потреби;

- організація пошукової роботи;

- стимуляція особистої зацікавленості у вирішенні проблемної ситуації;

- виявлення причинно-наслідкових зв'язків.

5. Створення блоків проблемних уроків.

6. Підготовка проблемних домашніх завдань.

7. Розробка проблемного дидактичного і контрольного матеріалу.

На своїх заняттях я часто застосовую метод "Сократовських бесід" : ставлю учням навідні питання, що допомагають їм, спираючись на свій життєвий досвід, самим вирішити те або інше завдання, що виникло в ході уроку. Цей метод покращує засвоєння матеріалу, оскільки проблемне викладання навчального матеріалу, тісний зв'язок з життям і практикою, емоційна яскравість дозволяють переконати дітей швидше, ніж лекційне викладання інформації.

Часто на уроках я залучаю дітей до пізнавального конфлікту, тобто до дискусії. Дискусія, як метод навчання вимагає обміну думками з конкретної проблеми, і її підготовка і проведення включають наступні етапи:

  1.     визначення джерел отримання інформації і підготовка повідомлення;
  2.     представлення і захист своєї точки зору;
  3.     виникнення пізнавального конфлікту між різними аргументованими судженнями;
  4.     отримання додаткової інформації для всебічного вивчення питання;
  5.     виділення загального в протилежних точках зору.

Методи навчання, які я використовую, грають величезну роль в розвитку інтелектуальної сфери дитини. Тому учням часто привожу слова А.П.Чехова, який стверджував, : "Треба прагнути до того, щоб кожен бачив і знав більше, ніж бачив і знав його батько і дід".

Особливу увагу приділяю роботі з картами, оскільки карта - це джерело нових знань. Важливо, що карти містять додаткові відомості, які розширюють обов'язковий матеріал, збільшують об'єм відомостей, допомагають глибше зрозуміти основний матеріал, у результаті, учні отримують загальну картину географічного об'єкту. Я пропоную школярам таке завдання: "На основі карт атласу скласти комплексну характеристику країни .."(області, району, ПТК та ін..).

Оформляється робота у вигляді наступної таблиці:

    № сторінки

    Назва карти

    Інформація про країну

Думаю, дана робота має багато плюсів для учнів і для вчителя. Конкретні цілі її виконання, що переростають в результати:

  •     попередити незнання матеріалу;
  •     повторити пройдений матеріал, зокрема понятійний апарат;
  •     ліквідовувати можливі прогалини в знаннях;
  •     продовжувати вчитися і аналізувати тематичні карти;
  •     навчити отримувати з карти наявну інформацію;
  •     продовжувати вчитися переводити картографічну інформацію в словесну;
  •     вчитися оформленню роботи в табличній формі.

Я вважаю, що навчальний процес необхідно будувати так, щоб знання стали підгрунтям практичної спрямованості, тобто стали дієвими:

  •     знати і розуміти;
  •     уміти виділяти;
  •     описувати;
  •     знаходити, наводити приклади;
  •     складати, визначати;
  •     застосовувати.

Особливу увагу на уроках я приділяю практичним роботам. Оскільки саме в них відображується успішність учня в засвоєних знаннях по темі.

На уроках економіки я приділяю велику увагу "моделюючим" вправам. Розвиток концепції навчання на основі моделювання підприємства дозволяє учням брати участь в :

  •     створенні приватного підприємства;
  •     маркетинговій діяльності на підприємстві;
  •     поточній діяльності підприємства.

Основна ідея модельного підприємства полягає в з'єднанні теоретичних знань про діяльність підприємства з практичними навичками.

Окрім моделюючих вправ в процесі навчання використовую наступні форми:

  •     ігрові вправи;
  •     ролеві ігри;
  •     ділові ігри;
  •     проблемно-ділові ігри.

Я вважаю, що різноманітні форми проведення занять розвивають і виховують наступні якості особистості: гнучкість, динамічність, дисциплінованість, ініціативність, лідерські здібності, навички міжособистісного спілкування, ораторські, організаторські здібності, відповідальність, самостійність, аналітичні здібності, ведення переговорів.

У кінці кожного заняття проводиться алгоритм рефлексії :

  1.     Що я дізнався нового.
  2.     Я думав інакше.
  3.     Що я хотів би дізнатися, розглянути детальніше.
  4.     Як я оцінюю свою роботу на занятті.

Це допомагає при плануванні наступних уроків.

Мої учні знають, що не існує абсолютно правильної або абсолютно неправильної думки, але завжди є власна думка. Талановитому учневі завжди говорю, що він талановитий. Що я пишаюся ним. Упевнена, що моя віра в нього дасть йому сил і він з більшою упевненістю в себе ще більше працюватиме над собою.

 

Категорія: Мої статті | Додав: dinAlt (08.02.2016)
Переглядів: 190 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]